Мeнінгoкoкoвa інфeкція є пoтeнційнo смeртeльнoю, xвoрoби, які вoнa прoвoкує, рoзглядaються в мeдицині як нaдзвичaйнa ситуaція. Нaприклaд, сaмe вoнa викликaє бaктeріaльну фoрму мeнінгіту, a тaкoж ряд іншиx вкрaй нeбeзпeчниx зaxвoрювaнь.
Щo трeбa знaти прo мeнінгoкoкoву інфeкцію?
Мeнінгoкoкoвa інфeкція відома з давніх-давен. Про неї згадується ще уVIIст. до н.е., а перший більш-менш детальний опис було надано у середині XVIIст. Мова йде про бактерію, яка передається повітряно-крапельним шляхом від людини до людини. Інфекція може розповсюдитися з горла через потік крові до мозку людини, що й є найбільш небезпечним. Людина може бути носієм менінгококової інфекції, не здогадуючись про це, і заражати інших, залишаючись при цьому здоровою.
Найбільш страшна менінгококова інфекція для дітей до 5 років, оскільки вони не здатні ефективно виробляти імунітет проти неї. Саме тому 80% хворих на недуги, які провокує дана бактерія, – це маленькі діти.
Менінгококова інфекція може викликати такі хвороби:
- назофарингіт, який проявляється у вигляді нежиті;
- менінгіт – запалення оболонок мозку;
- менінгококовий сепсис, коли бактерія проникає до крові;
- пневмонія – запалення легенів;
- ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця;
- артрит – запалення суглобів;
- іридоцикліт – запалення райдужки ока.
Менінгококовий менінгіт починається, як звичайний нежить, потім приєднуються такі симптоми, як сильний головний біль, ригідність шийних та інших м’язів, втрата свідомості, світлобоязнь, блювання, підвищення температури тіла. Також з’являються внутрішні кровотечі, які проявляються специфічними висипаннями на тілі. Сильна інтоксикація часто призводить до порушення серцево-судинної діяльності, дихання і в результаті смерті. Бувають блискавичні форми менінгіту, коли хвороба розвивається настільки швидко, що пацієнта не встигають врятувати. Менінгококовий сепсис – це теж важка, смертельно небезпечна хвороба.
Особливо яскравий симптом наявності в організмі менінгококової інфекції – це висипання, що з’являються наприкінці 1-го – на початку 2-го дня захворювання. Вони зникають при натисканні, розповсюджуються по всьому тілу. Потім характер висипань змінюється: вони набувають багряно-червоного кольору з синюшним відтінком, не зникають при натисканні, локалізуються в основному на сідницях, стегнах, гомілках та ступнях.
Лікування та ускладнення
Найменша підозра на менінгококову інфекцію потребує негайного звернення за медичною допомогою та госпіталізації. Мінімальна втрата часу може стати фатальною. Для підтвердження діагнозу у хворого беруть спинномозкову пункцію. Якщо наявність даної інфекції в організмі підтвердилася, пацієнту терміново починають лікування антибіотиками.
При відсутності лікування менінгококова інфекція у 50% випадків викликає смерть хворого. Та навіть за умови раннього діагностування та початку лікування близько 16% пацієнтів помирає через 1-2 доби після появи перших симптомів. Від 10 до 20% хворих, які вижили, отримують ускладнення у вигляді пошкодження мозку, втрати слуху, відставання у розумовому розвитку.
Як захиститися від менінгококової інфекції?
Єдиним на сьогодні ефективним профілактичним заходом попередження менінгококової інфекції є вакцинація. Ефективність вакцини сягає близько 90%, імунітет зберігається на 3-5 років. Рекомендується щеплювати дітей віком до 5-ти років, які є найбільш уразливими до цієї інфекції. В Україні дане щеплення не входить до числа обов’язкових, проте батьки за власні кошти можуть вакцинувати дитину, вакцини є в аптеках.
Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове